ІСТОРІЯ ПУБЛІЧНО - ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ СЕЛА КОСТЯНТИНІВКА
За часів панування благочинного Костянтина Балдинського на території села була організована перша школа, але в 1941 році вона була спалена. І вже в повоєнний час школу організували в будинку жительки села Павлушиної Надії Володимирівни. В село приїхали молоді педагоги: Однолько Ольга Степанівна та Скоблюк Катерина Андріївна. За сумлінну працю їх нагородили грошовою премією, яку і було потрачено на закупівлю книг. Так і з'явилась перша невеличка хата-читальня. Бібліотекаря не було, а вчителі видавали по черзі книги самі. Пізніше ці книги були перенесені в стареньку польську хату, де колись жив пан Клімковіч. Ще при більшовиках він був вивезений і хатинка з двома кімнатками лишилася пустою. Тут і розмістили бібліотеку, клуб для молоді і сільську раду. Меблями служили дві лавки збиті з досок, не було навіть стільців. Книги лежали будь-де. Першим бібліотекарем стала Лідія Степанівна Павлишина (нині Гончарова), яка влаштувалась на роботу з 15 березня 1948 року (наказ №64 по Сарненському відділу культури). Книжковий фонд був мізерним. Лідія ходила в Сарненський відділ культури, де в кабінеті начальника на підлозі лежала купа книг. А молода дівчина інспектор Марія Дзюба завжди дозволяла вибирати будь-яку літературу і в необмеженій кількості. Але транспорту на той час не було в село, тому багато літератури донести не було можливості, та й зберігати не було де великої кількості книг. І так було 2-3 рази в рік. Лідія Степанівна розрахувалась з посади бібліотекаря 16 січня 1950 року (наказ №3) і пішла працювати в сусіднє село Чемерне економістом. А книжки залишила на голову сільради Івана Балдинського. Хто далі став працювати з книгами - невідомо. Лише в 1970 році в бібліотеку прийшла Марія Федорівна Святенька, яка працювала перед тим у школі. В 1970 її змінила Людмила Михайлівна Клевака (нині Скоблюк). З її слів в бібліотеці на той час було вже 4 дерев'яних стелажі для книг, 2 стільці та стіл. А в 1972 році зі старенької хатки бібліотеку перевезли в клуб, який був вже побудований. Після перевезення було закуплено в Клевані більше стелажів. В 1974 році бібліотеку прийняла Балдинська Зоя Георгіївна. Вміючи грати на баяні вона приймала активну участь в концертах, які організовувала разом з завклубом Федорчуком Михайлом, великим ентузіастом. За роки її перебування на посаді бібліотекаря голова колгоспу виділив 100 рублів для закупівлі нової літератури. Вона активно працювала з читачами, проводила огляди літератури, бесіди при виборі книг та на різну тематику. В 1975 році бібліотеку передає для Нікітюк Марії Микитівни. Фонд становив тоді близько 6000 екземплярів та через рік знову нова людина - Шило Олена Степанівна (нині Клевака). Молода дівчина, яка закінчила Дубнівське культосвітнє училище, пройшла практику в ЦРБ і почала працювати в нашому селі. Бібліотеку відвідувало близько 300 чоловік. В 1977 році ій запропонували місце роботи в центральній бібліотеці, куди вона й переїхала. На зміну приходить Поліщук Світлана Володимирівна (Лєснік), яка працює до 1993 року. Щомісячно фонд поповнювався новою літературою. І зріс до 11000 примірників. З 1993 року працює в бібліотеці Котик (Тасаж) Оксана Григорівна. За останні роки перед читачами відкрився цілий літературний світ, який умістив в собі твори багатьох письменників. Але літератури не вистачає, тому поповнюємо фонд і за рахунок платних послуг, які були введені останнім часом, і за рахунок подарованих книг читачами. В 2002 році пройшла реорганізація бібліотечної мережі, внаслідок чого утворилась одна публічно-шкільна бібліотека. Яка ж робота іі на даному етапі? Фонд становить -12000 прим. Бібліотеку відвідує 500 користувачів, більшість яких учні, молодь. Велике значення має постійне спілкування з юними читачами. Адже я думаю і надіюсь, що привита любов до книги з дитинства в майбутньому пустить свої паростки і обов'язково переросте в щоденну потребу користування книгою.
|
